Єпископ Фотій: Не забувай про Бога і Бог ніколи не забуде про тебе

Зважаючи на те, що «Новий День» спеціалізується на політиці та економіці, то й інтерв’ю з Єпископом Запорізьким і Мелітопольським Запорізької єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату Фотієм має політико-економічний нахил. Ми розмовляли зі священиком про його взаємини з місцевими «колегами» з Московського патріархату та про діяльність церкви, що мала вплив на суспільне життя.

- Вам зараз 37 років. Чи не замолодий ви для того, щоб керувати єпархією? Чи вистачає вам досвіду?

- Досвіду вистачає, і канони церкви говорять про те, що людина може бути єпископом з 30-ти років. Іноді поставляють єпископа на кафедру раніше – це залежить від того, де він служив і який має досвід. Оскільки я був монахом у Михайлівському золотоверхому монастирі та обіймав там різні посади, то Священний Синод нашої Церкви вирішив, що досвіду вистачає для того, щоб керувати Запорізькою єпархією.

- Коли вас сюди призначили у 2014 році, ви зіткнулись з позитивним чи ворожим ставленням запоріжців?

- Парафіяни зустріли добре, духовенство – так само. Ми познайомилися з Владикою Яном Собіло (єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Римо-Католицької Церкви, - авт.). Він мене познайомив з представниками християнських і не християнських конфесій, що діють в Запорізькій області. Були деякі непорозуміння з представниками тільки однієї конфесії. І це боляче, бо поки ми шукаємо примирення, аби не розколювати суспільство, ці люди всі сили направляють на те, щоб розпалити ситуацію.

Це було помітно, тільки но я приїхав у Запоріжжя. У своєму першому інтерв’ю на цій посаді я відповів на запитання, чи зустрічався я з представниками Московського патріархату. Я сказав, що з ними ще зустрічі не було, а зустрічався і познайомився тільки з владикою Яном, який контакт зі мною знайшов через Департамент культури і релігій. Через пару днів Владика Лука випустив статтю «Не несіть війну на нашу землю». Де назвав мене амбіційною людиною, яка чекає, коли в її кабінеті всі стануть в ряд. Але я нічого такого не говорив, вони просто перекрутили мої слова. І я не розумію, для чого вони це роблять. А таке нагнітання ситуації відбувається постійно.

- Я брала інтерв’ю у Владики Луки, і в нього кабінет вчетверо більший, ніж у вас. Це від вашої скромності, чи від того, що у Київського патріархату менше статків, ніж у Московського?

- Так, дійсно, у нас менші статки ніж у Московського патріархату. І кількість парафій на сьгоднішній день теж менша. Але ми розвиваємось. А що до робочого кабінету то мені вистачає такого, який в мене є. Він зручний все знаходиться поруч, в ньому приємно працювати.

- В своєму інтерв’ю Владика Лука вам дорікнув, що ваша основна місія – це українізація запоріжців, а не навернення їх до Христа. Це правда?



- Це теж вирвано з контексту. Це перекручування і лукавство. Так, в одній програмі я говорив про українізацію, оскільки більшість населення сходу України не говорить українською мовою. І поки нація не буде говорити своєю мовою, вона не стане нацією. Я говорив про не насильницькі методи впровадження державної мови, а про поступовий перехід за допомогою преференцій українській мові в нашій державі.

В той же час ніхто не говорив про те що я не проповідую про Бога. І українізація це не основне моє завдання, але одне із тих, де Церква приймає активну участь. Це не протирічить церковним канонам, оскільки Церква має багато видів служіння Богові і людям, і просвітницька діяльність якраз такою і являється. Не головною, але необхідною.

- Я бачила відео одного католицького священника, в якому він коментував ситуацію з хлопчиком, якого відмовилися відспівувати. Він сказав, что зараз воєнні часи і Московський патріархат також якимось чином веде «воєнні дії» на території України. Ви з цим згодні?

- Складно відповісти на це питання. Загалом, Московський патріархат – це велика церковна структура. Там є порядні люди. Є єпископи і священики, які люблять свою державу. Тобто, не можна сказати про всіх, що всі погані. Але є представники, які дійсно ведуть цю роботу. Поки держава не визнає, що вони порушила законодавство і ці священики не понесуть відповідальність – це буде продовжуватися. Тобто, не весь Московський патріархат, а окремі його представники використовують церкву не для служіння Христу, а для задоволення амбіцій Росії.

- Як ви вважаєте, чи правильно вчинив той священик УПЦ МП, який відмовився відспівати хлопчика, хрещеного в УПЦ КП?

- Ні в якому разі. Нема жодної постанови Московського патріархату про те, щоб не визнавати хрещення Київського патріархату. Це богослівська необізнанність. Зараз його захищає Владика Лука, але є другий митрополит Владика Олександр Драбінко (митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський УПЦ МП, - авт.), який каже, що ще при митрополиті Володимирі було сказано, що вони визнають хрещення. Тобто, в одній церкві два митрополита мають дві протилежні думки.

Православною Церквою хрещення визнається дійсним, якщо людина хрещена в ім’я Отця, Сина і Святого Духа, хто би його не звершував.

Священик вчинив неправильно і до того ж, не проявив належної пастирської любові до ближнього. Це теж важливий аспект.


- В ЗМІ писали про те, що ви виселили з приміщення організацію, яка опікувалася хворими дітьми з ДЦП і синдромом Дауна.

- Напевно, сьогодні треба про це говорити більш докладно, бо цим спекулюють. Ніхто не звертається до першоджерела.

По-перше, одразу хочу заявити що Запорізька Єпархія УПЦ КП ніколи не судилася з дитячим центром. По-друге, засідання судів почалися у березні 2015 року, а договір оренди спірного приміщення був підписаний наприкінці серпня 2015 року. Тобто пів року триває суд і в приміщенні з’являються діти з особливими потребами. Виходить, дітьми прикривали незаконне утримання чужого майна.

По-трете, одразу після появи дитячого центру у вересні 2015року я пропонував підписати договір про співпрацю між єпархією, та центром. З боку керівництва центру була відмова. Це ще раз підкреслює, що керівництво центру знало про те що дане приміщення спірне.

По-четверте, після того, як апеляційний суд визнав право власності за єпархією, керівництво центру написало заяву до касаційної інстанції з проханням скасувати постанову апеляційного суду. Тобто своїми діями ще раз підкресливши, що дітьми прикривали незаконні дії. По-п’яте, приміщення знаходиться в аварійному стані (про що є висновки експертів) тому використовуватись без капітального ремонту не може.

- Була інформація, що цих дітей потім прихистив Московський патріархат.

- Це теж неправда. Аварійне приміщення запорізької єпархії, буде повністю реконструювати великий меценат нашої Церкви Олександр Володимирович Петровський, президент міжнародного фонду «Солідарність». Тому віце-президент цього фонду Вемір Давітян посприяв виділенню цьому центру іншого приміщення, куди вони переїхали. А потім приїхав Владика Лука подарував подарунки і сказав це ми допомогли, хоча насправді допомогли прихильники нашої Церкви.

- Зараз в Україні складна економічна ситуація і багато хто звертається до різноманітних ворожок, «бабок» і т.д. Тим більше, що на телебаченні транслюють програми про екстрасенсів. Як ви ставитеся до цього? Чим запоріжцям загрожує похід до ворожки у духовному сенсі?

- Негативно. Вони нічим допомогти не можуть. Деяки з них діють за допомогою темних, злих духів, тобто диявола, а від нього нічого доброго бути не може. А інші і їх більшість - звичайні шахраї, які наживаються на простих людях.

Якщо вам тяжко – покладіть всю надію на Бога. Зранку прокинувся - помолись, подякуй Богові за новий день життя і попроси благословення його правильно прожити. Зберігай духовний мир і все буде добре. Не забувай про Бога і Бог ніколи не забуде про тебе.

- Як до вас ставиться місцева влада? До кого Буряк і Бриль ставляться краще – до вас чи до Владики Луки?

- Слава Богу сьогодні в Запоріжжі ставлення влади до різних конфесій однакове, буває інколи по-різному, але в цілому однаково. Ми знаходимо порозуміння, з обласною адміністрацією, обласною радою і з мерією.

Альона Голота